Актуальні теми:

Статті з позначкою: ретроділо

Львів, РетроДіло
“Діло” і “Нове слово”. Спільний щоденник: грудень-лютий 1914 року
14 січня 2021
Останні роки перед війною – зоряний час львівської преси: в зв’язку з поширенням освіти і добробуту газет було чимало, газета в той час –прибутковий бізнес. Про безпрецедентний випадок в історії львівської преси – загальний страйк львівських друкарів у грудні 1913 – лютому 1914 рр. Друкарі або зецери, як їх називали до І світової війни, – «білі комірці» львівського пролетаріату, мали свою профспілку від 1817 р. Узгодивши свої дії, зецери дружно відмовлялися працювати, поки власники газет не пішли їм на поступки. Як під час страйку виходили з ситуації редакції львівських газет – у спогаді Івана Німчука, редактора «Діла» в 1935 – 1939 рр.
РетроДіло
Боротьба з неписьменністю. Про що писало «Діло» 18 грудня 1938 р.
18 грудня 2020
Як стверджує сучасний українсько-швейцарський історик Святослав Пахолків у монографії «Українська інтелігенція у Габсбурзькій Галичині: освічена верства й емансипація нації» (2014), 1910 р. не вміло читати й писати 79% галицьких українців і 52% поляків. З того часу ситуація значно покращилося, а все ж напередодні ІІ світової війни все ще було неписьменними 34,5% українського населення трьох галицьких і більше50% українського населення Волинського та Поліського воєводств.
РетроДіло
Три жінки в житті Ататюрка. Про що писало «Діло» 10 грудня 1938 р.
10 грудня 2020
Знаменитий реформатор помер 10 листопада 1938 р. і на його смерть «Діло» відгукнулося таким-от, все ще незвичним для української преси, текстом.
РетроДіло
Хто і як поставив «Діло» на ноги? (1922 – 1925)
04 грудня 2020
Публікуємо уривок зі спогадів Івана Кедрина-Рудницького, редактора «Діла» в 1935 – 1939рр., про організацію видавництва газети в період її відродження в першій половині 1920х.
РетроДіло
До історії постання ЗУНР
31 жовтня 2020
Степан Баран (1879 – 1953) – тернопільський адвокат, міністр землеробства ЗУНР, депутат Сейму в 1928 - 1939 рр., ділиться спогадами про останні тижні австрійської влади у Східній Галичині і підготовку Листопадового Зриву, наголошуючи на діяльності утвореної 19 жовтня 1918 р. Української Національної Ради – передпарламенту ЗУНР.
РетроДіло
Справа катедри руської історії в університеті львівським. Про що писало «Діло» 24 жовтня 1881 р.
24 жовтня 2020
Коли 1890 р. партія народовців розпочала переговори з намісником графом Казимиром Баденієм про угоду, на першому місці вимог до польського істеблішменту стояло відкриття кафедри історії України-Руси у Львівському університеті. І воно не викликало жодних заперечень. Тому що насправді справа обговорювалася упродовж 10 років на різних рівнях. А почалося все з ухвали студентського віча в Коломиї 1880 р. Гурманам історії Галичини - маловідома стаття «Діла» про студентський рух 1880-1881 рр. за кафедру історії України.
РетроДіло
Русини в Львівській політехніці. Про що писало «Діло» 15 жовтня 1912 р.
15 жовтня 2020
13 лютого 1893 р. ЮліянРоманчук, голова «Руського клубу» Галицького сейму, під час обговорення проекту нового статуту Львівської політехніки запропонував включити до його тексту також пункт провиклади українською мовою.
РетроДіло
Пан Казік з Краківського базару у Львові
11 жовтня 2020
Чим довше я спостерігаю за передвиборчими перегонами, де ошуст на ошусті поганяє ошустом, тим частіше згадую пана Казіка з Краківського базару у Львові.
РетроДіло
Героїзм будня. Про що писало «Діло» 7 жовтня 1926 р.
07 жовтня 2020
6 жовтня того року «Діло» звітувало про успіх ІІ Української Ярмарки в Станіславові. Організаційний комітет винайняв два великі будинки – «Сокола» і «Рідної школи». Незважаючи на це, місця для всіх не вистачило.
РетроДіло, Фото
Жахливі дороги, відсутність крамниць і неякісна вода: яким було життя у Брюховичах 130 років тому
04 жовтня 2020
Наприкінці ХІХ століття селище Брюховичі біля Львова почало перетворюватися на популярну відпочинкову зону для заможних мешканців тодішньої столиці Галичини - коронного краю у складі Австро-Угорщини. Восени 1890 року тогочасна газета Kuryer Lwowski із захопленням описувала тутешні мальовничі ландшафти, свіже та цілюще повітря соснових борів. Але, як зауважували газетярі, життя перших курортників було сповнене різних труднощів та негараздів.