Питання забезпечення прав військовослужбовців та їхніх родин є критично важливим у контексті поточної збройної агресії проти України. Законодавство України передбачає низку заходів щодо соціального та правового захисту військових та їхніх близьких, проте деякі аспекти потребують удосконалення, особливо стосовно осіб, зниклих безвісти за особливих обставин.
У чинному законодавстві використовуються різні терміни, такі як «пропали безвісти» та «зникли безвісти за особливих обставин», що створює непорозуміння. Це призводить до того, що родичі осіб, які зникли під час бойових дій або інших особливих обставин, не можуть отримати відповідну соціальну підтримку, зокрема грошову допомогу. Важливо внести зміни у Законі України «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку», де слова «пропали безвісти» варто замінити на «зникли безвісти за особливих обставин».
Закон України «Про безоплатну правничу допомогу» передбачає право на безоплатну вторинну правову допомогу для рідних військовослужбовців, які загинули або перебувають у полоні. Проте, сім’ї зниклих безвісти за особливих обставин такого права не мають. Критично необхідно додати категорію членів сімей зниклих безвісти за особливих обставин.
Відповідно до Закону України «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», право на отримання одноразової грошової допомоги виникає з моменту смерті військовослужбовця. Проте, процес ідентифікації тіл загиблих може затягнутися на тривалий час через складні обставини на фронті. Це призводить до того, що родини не можуть вчасно подати заяву на отримання допомоги або взагалі втрачають таке право, оскільки строки подачі обмежені. Важливо внести зміни до цього Закону, щоб строк на подачу заяви на одноразову грошову допомогу починався не з моменту смерті військового, а з моменту отримання свідоцтва про його смерть.
Відповідно до чинної інструкції Міністерства оборони України, порядок повернення особистих речей загиблих військових визначений, але зниклі безвісти військовослужбовці не охоплені чіткою процедурою повернення їхніх речей. На практиці це призводить до того, що рідні зниклих безвісти часто не отримують особисті речі своїх близьких. Зокрема, необхідно доповнити Інструкцію з організації обліку особового складу положенням, що зникнення військовослужбовця безвісти за особливих обставин є підставою для відправлення за належністю його власних речей та документів рідним.
“Львівська обласна військова адміністрація подала низку пропозицій на розгляд прем’єр-міністру Денису Шмигалю, які спрямовані на удосконалення законодавства щодо мобілізації та соціального захисту родин військових. Коли ми стикаємося з неточностями у нормативно-правових актах, тож саме в наших силах запропонувати шляхи їх вирішення. Разом з депутатами Верховної Ради України Анною Кузютою та представниками Західного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, представником управління з питань осіб, зниклих безвісти за особливих обставин МВС України Миколою Самарчуком вже було проведено одну з низки запланованих зустрічей щодо напрацювання спільних дій в межах своїх повноважень”, — підсумував керівник апарату ЛОДА Тарас Грень.
Коментарі