Засновниця Благодійного фонду «Кава» Христина Кавецька поділилася глибокими роздумами про те, як війна змінила психіку українців і навчила їх жити у стані постійної напруги.
«Сьогодні я знову усвідомила, наскільки сильні українці. Ми навчилися жити в умовах постійної напруги – тривог, втрат, очікування, невідомості. І з часом це стало нашою новою реальністю і звичним життям.
Мозок адаптувався: у моменти небезпеки він виділяє гормони стресу – адреналін і кортизол, які допомагають вижити, діяти, бути зібраними. З часом ця хімічна стимуляція стає своєрідною залежністю- фізіологічним «допінгом».
Ми звикаємо до цього стану. До постійної готовності. І коли, раптом, настає тиша – нас охоплює дивне відчуття. Наче щось не так. Наче спокій став неприродним.
І тоді психіка шукає нові подразники – щоб повернути знайому напругу. Політика, конфлікти, інтриги – усе це часто лише спроба знайти той самий «допінг», який дає відчуття життя на повну.
Це не погано.Психологи називають це захисними механізмами – способами, якими психіка зберігає рівновагу після тривалого перебування в кризовому стані. Ми шукаємо «знайомий хаос», бо він став безпечнішим, ніж тиша, до якої ми відвикли.
Так психіка намагається зберегти баланс після тривалого життя в хаосі. Ми ніби боїмося зупинитися, бо саме в тиші наздоганяють емоції, які довго відкладалися.
Але справжня сила – не в тому, щоб витримати бурю. А в тому, щоб дозволити собі спокій у ній. Прийняти, що не треба весь час бути «в бойовому режимі». Що тиша – це теж життя. І вона здатна лікувати».
Коментарі