На Самбірщині відкрили хату-читальню імені Анни Вовчик (фото)

У селі Лопушанка-Хомина, що на Самбірщині, відкрили хату-читальню імені першої місцевої бібліотекарки Анни Вовчик. Функціонуватиме вона на території музею “Нанашкова хата”, де історично функціонував місцевий осередок товариства “Просвіта”, пише “Гал.Інфо”.

Саме з нагоди 100-річчя з дня його заснування і відбулось урочисте відкриття оновленого просвітницького осередку.

Організатор фестивалю Василь Курій наголосив на тому, що історія “Просвіти” у Лопушанці-Хоминій розпочалась 5 грудня 1926 року, коли близько 200 мешканців села вперше зібралися на установчі збори. Тоді створення такого осередку було для українців способом зберегти свою ідентичність і вижити без власної держави.

“Те, що ми розмовляємо українською мовою, те, що ми маємо свою церкву, свою державу, – це вже величезне досягнення, бо 700 років ми жили без влади. У нас не було можливості бути представленими у політичних партіях, сенатах, парламентах. Ми виживали як могли, і українці навчилися комунікувати горизонтально. Вони групувалися, тулилися до купочки і знаходили шляхи, механізми відстоювати українське. Таким найголовнішим інструментом була “Просвіта”. Це товариство, яке стояло на засадах всеукраїнського, яке захищало, відстоювало інтереси українців”, – зазначив організатор події, засновник музею “Нашанкова хата” Василь Курій.

Заснували осередок “Просвіти” у Лопушанці-Хоминій місцевий отець Михайло Вовчик із дружиною Анною. Саме вона стала першою бібліотекаркою і на її честь названо вже сучасну хату-читальню.

Сам ж отець Михайло Вовчик служив у селі Лопушанка-Хомина протягом п’яти років: з 1925 по 1930 рр. Як розповів Василь Курій, отець Михайло суттєво випереджав свою добу: активно грав у футбол за команду Старого Самбора, працював кореспондентом і постійно дописував до тодішніх видань, послідовно відстоюючи українську позицію. Додамо також, що зараз триває процес беатифікації отця Михайла Вовчика.

Священник присвятив чимало зусиль тому, щоб протидіяти поширенню комуністичної ідеології серед бойків. За спогадами місцевих мешканців, коли отця переводили служити до Турки, люди казали: “Там завелось забагато комуністів, і треба було Вовчика, щоб він давав їм раду”.

З приходом радянської влади отцю Михайлу не пробачили ані його патріотизму у боротьбі за Українську греко-католицьку церкву, ані зв’язків сина з УПА. Усе це увійшло до його вироку під час арешту у 1947 році, проте священник не пішов на жодні компроміси з режимом і залишився вірним своїм переконанням до кінця життя.

Тепер ж відкриття хати-читальні об’єднало численну династію її засновників. На відкриття завітали нащадки Анни та отця Михайла Вовчиків: від трьох їхніх онуків до зовсім маленьких праправнуків.

У коментарі Гал-інфо онука Вовчиків, очільниця 21-го відділу Союзу українок у Нью-Йорку (Бруколін) Ярослава Герльовська розповіла, що як тільки дізналась про майбутнє відкриття хати-читальні, одразу спланувала поїздку в Україну. А колеги з її відділу зібрали тисячу доларів дарунку, який вона особисто привезла й передала на придбання нових книжок та розвиток осередку.

“Це не просто захід, це відновлення історії нашої родини. Це дуже важливо для нас, тому що за ці 100 років з того часу, як бабця [Анна Вовчик] відкрила бібліотеку, ми майже нічого не знали. Багато історій нам не розповідала бабуся через те, що сама переживала своє життя у вічних переслідуваннях. Вона просто нас захистила від майбутнього, щоб ми теж не були переслідувані. Тому ми мало знали про такі важливі речі”, – розповіла Ярослава Герльовська.

Як пригадує онука засновників, тиск радянської системи відчувався в їхній родині повсякчас. Попри це, родина дбайливо зберігала пам’ять про предків. Зокрема, напередодні поїздки її брат Володимир знайшов давнє сімейне фото в старій рамі. Коли з нього зняли комуністичну газету, якою в радянські часи приховували зображення від чужих очей, під нею виявили унікальний датований напис, який пролив світло на історію їхніх предків.