Актуальні теми:

РетроДіло

Жахливі дороги, відсутність крамниць і неякісна вода: яким було життя у Брюховичах 130 років тому
04 жовтня 2020
Наприкінці ХІХ століття селище Брюховичі біля Львова почало перетворюватися на популярну відпочинкову зону для заможних мешканців тодішньої столиці Галичини - коронного краю у складі Австро-Угорщини. Восени 1890 року тогочасна газета Kuryer Lwowski із захопленням описувала тутешні мальовничі ландшафти, свіже та цілюще повітря соснових борів. Але, як зауважували газетярі, життя перших курортників було сповнене різних труднощів та негараздів.
Одна аномалія нашого часу
30 вересня 2020
Хто вже не означує у нас офіціяльних польських свят та обов’язку фляґувати доми! Про що писало «Діло» 30 вересня 1936 р.
Українська преса в 1924 році. Про що писало «Діло» 21 вересня 1924 р.
21 вересня 2020
Цікаві спостереження відомого бібліографа Івана Калиновича (1885 – 1927) над статистикою української преси. На Радянській Україні – 125 періодиків, у Польщі – 54 часописи і журнали (з них 35 у Львові), Закарпаття – 22 і на Буковині – аж 2!
Величавий “День Жінки” у Старому Самборі
11 вересня 2020
Що писало «Діло» 11 вересня 1936 р.
Як у Львові будували перші літаки
06 вересня 2020
З 1 вересня до 15 жовтня 1910 року у столиці Галичини, яка у той час була в складі Австро-Угорської імперії, проходила авіаційна виставка, відвідувачі якої мали змогу оглянути моделі повітряних куль та літальних апаратів, а також справжнє диво тогочасної техніки – перші літаки, виготовлені безпосередньо у майстернях Львова.
Редакція «Діла» під час російської окупації 1914 р
03 вересня 2020
3 вересня 1914р. Львів захопила російська армія. Увазі наших читачів пропонуємо спогад Федя Федорціва (1889 – 1930), редактора «Діла» в 1918 – 1927 рр., про останні дні функціонування редакції газети в період окупації. Так склалися обставини, що російська окупація Львова і спричинена нею втеча попереднього редактора газети до Відня дала шанс молодому працівнику банку, яким тоді був Федь Федорців, спробувати свої сили в журналістиці. Відтак – один з найвидатніших українських журналістів, нині призабутий.
«Львів два дні на очах Европи». Про що писало «Діло» 28 серпня 1886р.
28 серпня 2020
Сміло можна сказати про Львів у вчорашнім і нинішнім дні. Львів у своїх мурах гостить князя об’єднаної Болгарії. Очі цілої Европи звернені через ті два дні на Львів, бо тут сконцентрувалася на короткий час справа болгарська. Львів, або як болгари його називають «Лавов», знайде видне місце в історії болгарського народу, бо у Львові через той короткий час побиту князя Баттенберґа має порішитися важне для історії Болгарії і взагалі для справи славянської питання: чи князь поверне до Болгарії, куда його взиває народ і войско, чи не поверне.
Він міг стати українським королем. Василь Вишиваний
Богдан Скаврон | 26 серпня 2020
26 серпня 1947 року радянська військова розвідка викрала у Відні представника колишньої монаршої родини Габсбургів - ерцгерцога Вільгельма, який після розпаду Австро-Угорської імперії претендував на роль українського монарха.
Обмеження виробу і продажі запальничок. Про що писало «Діло» 18 серпня 1937 р.
18 серпня 2020
З цього тексту отримуємо інформацію про таку рису львівського побуту кінця 1930х років, як незаконна торгівля запальничками. Запальнички набули такої популярності, що уряд впровадив акциз; як наслідок, виник «чорний ринок». Поліцаї ганяли гандлярів запальничками, але мабуть, це не дуже допомагало з огляду на шалений попит і ті стояли ледь не за кожним рогом. Цікаво також зауважити, що крім кишенькових, були також настінні і столові (кухонні) запальнички.
Національний мавзолей на Підлисецькій горі (дискусійна стаття). Про що писало «Діло» 13 серпня 1936 р.
13 серпня 2020
З цієї статті довідуємося про фантастичні плани перетворити Білу Гору в с. Підлисся, де вже стояв пам’ятний хрест Маркіянові Шашкевичу, в національний пантеон. Цікаво зауважити, що тоді ж ректорат Богословської Академії у Львові на чолі з Й.Сліпим ухвалив розбити на горі парк і збудувати церкву. Автор цього тексту Григорій Микитей (1888 – 1945) – дипломат ЗУНР, педагог і журналіст, рідний дядько Ігоря Калинця.
Голос митрополита
05 серпня 2020
Про що писало «Діло» 5 серпня 1934 р.
Огидний злочин
28 липня 2020
Ось такий некрофільський злочин стався в Городку вночі 24 липня 1933р. Злочин так ніколи і не був розкритий. В цій справі поліція заарештувала цвинтарного сторожа, а прокуратура розпочала слідство. Степан Біляк (1890 – 1950) – адвокат у Городку, секретар Української Національної Ради (передпарламенту) ЗУНР, депутат польського сейму в 1930 – 1939 рр. від УНДО. Депутат мешкав біля пошти, на порозі його будинку впав поранений В.Старик, С.Біляк допоміг йому зайти всередину, де той невдовзі помер.
Д-р Михайло Бобжинський в українській політиці
17 липня 2020
Про що писало «Діло» 17 липня 1935 р.
Руська народня школа у Львові
11 липня 2020
Про що писало «Діло» 12 липня 1886 р.
Приготування німців у Ґданську в польському освітленні
04 липня 2020
Про що писало «Діло» 5 липня 1939 р.
Богоявленська церква на Галицькому передмісті
29 червня 2020
Крвище – саме так до 1800р. називалася міська дільниця на перехресті сучасних вулиць кн. Романа – Франка. Назва пішла від кривавої січі в цьому місці 1648р., коли козаки Хмельницького штурмом взяли бастіон Бернардинського монастиря; тоді, як стверджує археолог М.Бандрівський, «потоки крові стікали у Полтву».
Ярослав Веселовський – редактор “Діла”. 23 червня 1917 року
23 червня 2020
Як це не дивно, історія «Діла» залишається білою плямою історіографії. Невідомі склади редакцій, забуті навіть особи деяких головних редакторів. До таких належить також Ярослав Весоловський, редактор у 1909-1911 роках, що підняв газету на високий рівень; найексцентричніший з усіх редакторів, мабуть.
Убийство в Львівськім учительськім семінарі. 11 червня 1913 року
11 червня 2020
Про що писало «Діло» 11 червня 1913 року.
Кривавий день у Львові 2 червня 1902 року
02 червня 2020
Один із найнезвичайніших пам’ятників на Личаківському цвинтарі – скромний обеліск на 62 полі із написами польською та українською мовою «Ofiarom dnia 2 czerwca 1902r. socjalna demokracja. Памяти жертв з 2 червня 1902 социяльна демократія. Jan Sieradzki, Katarzyna Orkiesz, Franciszek Mikusinski». Ось як описав перебіг подій того дня кореспондент «Діла» в номері за 4 червня 1902р.
Академік Студинський проти “Діла”. Що писала газета 22 травня 1932 року
22 травня 2020
Ще кілька подробиць із зізнань проф. К.Студинського.